14 серпня - Маковея

       14 серпня за новим стилем в народі відзначають свято Маковея, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. Церква відзначає пам'ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.

У цей день у церквах святять воду, квіти і мак, зв’язуючи їх у букет і обв’язуючи червоною стрічкою. Такий букет називається «маковійчик», або «маковейка». До нього кладуть чорнобривці, жоржини, айстри, гвоздики, барвінок, а також різні трави: васильки, м'яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

Кожна квітка в букеті мала своє призначення: м'ята мала оберігати сім'ю від усякої напасті й додавати здоров'я, ласкавці — щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин. 
    Серед квітів у букеті обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Сакральний статус маку в українців був доволі високим. Ним обсипали корів і господу «від усього лихого». Цікаво, що навіть зараз дехто з міських жителів зберіг цю народну традицію ставлення до маку як до оберегу. Наприклад, посипають маком біля порогу квартири, де народилася дитина, щоб її не наврочила якась людина, що прийде провідати породіллю.
    Окрім звичайного городнього маку, дівки-чарівниці на Маковея святили мак-видюк (самосійний, дикий мак), що в народному знахарстві вважається засобом проти чародійства, а також проти упирів і так званих «ходячих покійників». Таким маком треба було обсипати навкруги себе або обсипати дім – зробити магічне коло з маку – тоді всі вроки і хитрощі відьми пропадуть безслідно. За народними уявленнями, відьма або упир не могли заподіяти людині шкоди, аж поки не визбирають весь мак до зернини. Вважалося, що відьми дуже боялися такого маку, особливо з першої маківки, яку вони намагалися вирвати на чужому городі. 

Після освячення маковійчика кладуть за образами, і він зберігається там аж до весни, а деякими травами і маком користуються за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Наші пращури навесні мак розсівали по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітали до кіс – «щоб не випадало з голови волосся». 

Свято Маковея в народі називають Першим Спасом (Другий Спас, яблучний святкують 19 серпня), медовим Спасом або Спасом на воді. Такі назви пов’язані із певними прикметами та традиціями у цей день.

Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір та освячували мед у церкві. Спасом на воді – хворі пропасницею купалися в цей день у річці, бо вода на Маковея вважається цілющою. Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно корисною від усіх хвороб. У цей день святили також колодязі та воду в річках.

 У Перший Спас починається Успінський піст — «спасівка», який триває два тижні, тому віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води. На Маковея готують пісний борщ з грибами. А також обрядовою іжею є «шулики» або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і заливають свіжовикачаним медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.

У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.

Використано матеріали Інтернету.