середу, 20 квітня 2016 р.

Сучасна українська література

Часто чую від учнів: "В українській літературі мало цікавих творів, бо все про страждання та поневіряння народу йдеться", "Нецікава література, читати не хочеться" та багато іншого. Як результат - у старших класах діти практично не читають, і часто-густо вчителю доводиться переказувати зміст, щоб учні хоча б мали уявлення, про що йдеться в тому чи іншому творі. Але ж не вся література є такою, яку не хочеться читати. 
Після розпаду Радянського Союзу відбувається стрімкий перехід від соцреалізму до пошуку нових тем та форм творів. У літературі з'являється поняття "постмодернізму", що спричиняє появу цілої плеяди оригінальних письменників. Питання тільки в тому, як дитину, яку не звикла читати й давно цього не робить, зацікавити отією "іншою" літературою, сучасною та актуальною. Як правило, зробити це дуже важко, а ще й програмою передбачено дуже мало уроків для вивчення сучасної літератури. Одразу виникає інша проблема: а як тоді готуватися до ЗНО, у тестах якого є питання з сучасної української літератури? Дійсно цікаві твори та теми вивчаємо поверхнево, а на ЗНО готуємося ретельніше. 
Знайшла кілька відео, які знадобляться в підготовці до ЗНО:

понеділок, 18 квітня 2016 р.

Григір Тютюнник. "Три зозулі з поклоном"

Григір Михайлович Тютюнник народив­ся 5 грудня 1931 року в селі Шилівці на Полтавщині в селянській сім’ї.
У 1937р. батька заарештували і відправили на заслання, з якого він не повернувся.
Після війни вступив у Зіньківське ремісниче училище, бо там одягали й годували. Учився виключно російською мовою.
Працював на Харківському заводі ім. Малишева, але захворів на легені, повернувся в Шилівку, став колгоспником. А мусив відпрацювати 3 роки.
За «втечу» відсидів 4 місяці в колонії. Звільнившись, повертається на Донбас, де береться за самоосвіту.
Після армії навчався на філологічному факультеті Харківського університету.
Звідти був призваний до війська, служив на флоті на Далекому Сході. Тоді ж по­чав писати літературні твори. Після демобілізації закінчив вечірню школу і 1957 року вступив на філологічний факультет Харківського університету.
1961 року в журналі «Крестьянка» побачило світ перше оповідання Тю­тюнника «В сумерки», написане російською мовою. Автор невдовзі переклав свій твір на українську й відтоді писав лише рідною мовою.
Після завершення навчання в університеті Тютюнник виїхав на Донбас, учителював у вечірній школі. 1963 року письменник перебрався до Києва, прапював у редакції газети «Літературна Україна», в сценарній майстерні Київської кіностудії їм. О. Довженка, у видавництвах «Радянській! письмен­ник», «Молодь», «Дніпро», «Веселка».
1966 року вийшла перша книжка прози Тютюнника «Зав’язь». Пізні­ше побачили світ збірники новел «Батьківські пороги» (1972), «Крайнебо» (1975), «Коріння» (1978), книжки для дітей «Ласочка» (1970), «Степова каз­ка» (1973), повісті «Климко» (1976) та «Вогник далеко в степу» (1978).
У 1980р. присуджено літературну премію ім. Лесі Українки (за твори «Климко» і «Вогник далеко в степу»).
Помер Григір Тютюнник 6 березня 1980 року, покінчивши життя само­губством. За свою творчість письменник 1989 року був посмертно відзначе­ний Державною премією ім.Т.Г.Шевченка.

"Три зозулі з поклоном" (1977)

Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Присвята: "Любові всевишній".
Тема: зображення складності людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.
Ідея: возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.
Герої: студент, його мати Софія, чоловік Софії – Михайло, поштар дядько Левко, Марфа, чоловік Марфи – Карпо.
Сюжет: одружена Марфа Яркова сильно кохає репресованого Михайла, в якого є дружина Софія і син. Софія розповідає синові про історію цього кохання. Михайло засланий у Сибір і більше звідти не повернеться.
Раз на місяць Софії приходить лист від чоловіка. Марфа вмовляє поштаря дати їй потримати листа. Соня знає про кохання Марфи, але не звинувачує її.
Композиційні особливості новели "Три зозулі з поклоном":
·         Наявність обрамлення (розпитування сина матері) і трьох частин.
·         Переплетіння голосів Соні, Михайла та їхнього сина.
·         Повторюваний образ "татової сосни".
·         Зміщення часових площин.
·         У кожному фрагменті є інший головний герой, але центр – Марфа.
Інші цікавинки:
·         Назва новели символізує любовний трикутник три долі головних героїв.
·         Написано під впливом почутої пісні «Летіла зозуля через мою хату» у виконанні сліпого бандуриста.

·         Певна автобіографічність твору: згадка про репресованого у 1937 р. батька.

неділю, 10 квітня 2016 р.

Олесь Гончар

У 1971 році знято однойменний фільм за мотивами роману Олеся Гончара "Тронка". 
У 1987 році - фільм "Все перемагає любов" за мотивами новели Олеся Гончара "За мить щастя". 
Сценаристом обох фільмів був сам автор.


Олесь Гончар. "За мить щастя"

Олесь (Олександр) Терентійович Біличенко (Гончар) народився 3 квітня 1918 року в с.Ломівка Дніпропетровської області. Коли письменнику було 3 роки, померла мама. Сашка на виховання забрали дідусь та бабуся в с.Суха Полтавської області. Саме там хлопцю було виписано нове свідоцтво про народження, в якому саме с.Суха записали як місце народження. 
У 1927 році Олександр пішов у школу. Як виявилося, у класі вже був один Сашко, а тому, щоб розрізняти учнів, хлопця написали як Олесь Гончар (узяв дівоче прізвище матері).
А потім були технікум журналістики, Харківський університет, добровольчий батальйон і жахіття війни, полон і втеча, довгоочікувана перемога, яку зустрів Гончар у Празі, бойові нагороди. А пізніше Олесь Гончар - керівник Спілки письменників України, секретар Спілки письменників СРСР, перший лауреат премії ім.Т.Шевченка, голова Українського республіканського комітету захисту миру, член Всесвітньої Ради Миру, академік Академії наук України, депутат Верховної Ради СРСР та Української РСР.
Помер Олесь Гончар 14 липня 1995 року.
Найвідоміші твори: "Прапороносці", "Людина і зброя", "Собор", "Тронка".

Цього року на ЗНО винесено новелу "За мить щастя".
На ЗНО-2017 виноситься новела "Залізний острів" із роману "Тронка". 
"За мить щастя" (1964)
Перша назва: "Все перемагає любов".
Жанр: новела.
Літературний рід: епос.
Тема: зображення кохання з першого погляду й страшної розплати за мить щастя.
Ідея: оспівування краси й сили почуття кохання.
Головні герої: артилерист Сашко Діденко, мадярка Лора (Лариса), її чоловік.
Сюжет твору: На жнив’яному полі зустрілися Сашко Діденко й мадярка Лариса, їх охопило неймовірне почуття кохання молоді люди відда­лися пристрасному бажанню. Несподівано з’явився розлючений, із гострим серпом у руці чоловік Лариси, хотів накинутися на них, але Сашко зупинив його смертельним пострілом. Діденка посадили на га­уптвахту – він і досі перебуває в полоні щасливої миті, Лариса ж інтуї­тивно передчуває трагічну розв’язку. Військовий трибунал, зважаючи на міжнародний резонанс Діденкової справи, не переймається долею зовсім молодого Сашка й виносить смертний вирок.
У 1987 році знято фільм "Все перемагає любов" за мотивами новели, сценаристом якого був сам Олесь Гончар.

четвер, 7 квітня 2016 р.

Назви творів та персонажі



Електронний тренажер для підготовки до ЗНО

     Після пробного тестування всі ті, хто реєструвалися, відчули атмосферу ЗНО й по-різному почали діяти далі: хтось зрозумів, що має замалий багаж знань і треба надолужувати, поки ще є час, хтось сказав, що вчитель не дав достатньо матеріалу, а хтось махнув рукою, мовляв, якось здам. 
     Від себе хочу сказати: звинуватити когось - найлегше, а щоб досягти бажаного результату, потрібно наполегливо працювати. 
     Для вдосконалення своїх знань та їх перевірки вам у нагоді стане електронний тренажер для підготовки до ЗНО.
     Бажаю успіху!

Студенти Гарвардського університету переглядають український фільм "Тіні забутих предків"

Фільм "Тіні забутих предків" увійшов у двадцятку найкращих картин світу всіх країн і народів.

Нещодавно Гарвардський університет включив його до списку обов’язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві.

суботу, 2 квітня 2016 р.

Літературний календар квітня

4 квітня 75 років від дня народження Леоніда Никифоровича Горлача (Коваленка) (1941), українського письменника, поета, лауреата Шевченківської премії (2013).
·        55 років від дня народження Марини ВіллівниГримич (1961), української письменниці, прозаїка.
5 квітня 110 років від дня народження Анатолія Івановича Шияна (1906-1992), українського прозаїка, драматурга.
7 квітня 50 років від дня народження Валентина Миколайовича Тарасова (1966), українського письменника, актора, драматурга, телережисера.
13 квітня 110 років від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко (1906-1997), української письменниці.
14 квітня – 115 років від дня народження Юрія Олексійовича Мокрієва (1901-1991), українського драматурга, прозаїка.
15 квітня 80 років від дня народження Олега Федоровича Чорногуза (1936), українського письменника-сатирика, гумориста.
19 квітня 80 років від дня народження Григорія Григоровича Кімика (1936), українського прозаїка.
·        55 років від дня народження Галини Олександрівни Левицької (1961), української дитячої письменниці.
23 квітня 105 років від дня народження Олександра Якимовича Гаврилюка (1911-1941), українського письменника, публіциста.
·        55 років від дня народження Андрія Юрійовича Куркова (1961), українського письменника, кінематографіста.
24 квітня 115 років від дня народження Сави Захаровича Божка (1901-—1947), українського письменника, публіциста.
25 квітня 110 років від дня народження Василя Яковича Баска (1906-1940), української поета.
28 квітня 95 років від дня народження Миколи Титовича Берилова (1921-1966), української поета.
·        75 років від дня народження Ірини Володимирівни Жиленко (1941-2013), української поетеси, лауреата Шевченківської премії (1996).

30 квітня – 60 років від дня народження Павла Миколайовича Гірника (1956), українського поета, лауреата Шевченківської премії (2009).