Літературний календар січня

2 січня – 175 років від дня народження Тадея Рильського (1841-1902), культурно-освітнього діяча і етнографа.

§  90 років від дня народження Віри Остапівни Вовк (Селянська), української письменниці, прозаїка, літературознавця, драматурга.

§  80 років з дня народження Андрія Степановича Крижанівського (1936-1989), українського письменника, гумориста, сатирика.

§  75 років з дня народження Оксани Павлівни Сенатович (1941-1997), української письменниці.

4 січня – 200 років від дні народження Осипа Остаповича Шушкевича (1816-1870), українського письменника і перекладача.

6 січня – 170 років (1846) з дня написання Т. Шевченком"Заповіту".

·        75 років з дня народження Ганни Танасівни Чубач, української поетеси.

7 січня – 115 років від дня народження Василя Григоровича Чумака (1901-1919), українського поета.

8 січня – 115 років від дня народження Володимира Миколайовича Владка (1901-1974), українського письменника.

·        105 років від дня народження Степана Андрійовича Крижанівського (1911–2002), українського поета, критика, перекладача, літературознавця.

9 січня – 80 років від дня народження Вадима Івановича Пепи, українського поета, прозаїка, сценариста, перекладача.

12 січня – 150 років від дня народження Василя Івановича Харцієва (1866-1937), українського філолога, теоретика літератури.

13 січня – 170 років від дня народження Василя Петровича Милорадовича (1846-1911), українського фольклориста, етнографа, перекладача.

·        160 років від дня народження Василя Миколайовича Мочульського (1856-1920), українського історика літератури, мовознавця, фольклориста.

·        135 років від дня народження Антіна Львовича Лотоцького (1881-1949), українського письменника.

14 січня – День народження Івана Огієнка (1882-1972), українського церковного і громадського діяча, митрополита, мовознавця, історика церкви, педагога.

·        145 років від дня народження Сильвестра Гнатовича Яричевського (1871-1942), українського письменника.

15 січня – 145 років від дня народження Агатангела Кримського (1871—1942), відомого українського вченого, філолога-поліглота(знав понад 60 мов), письменника, критика, перекладача, історика-сходознавця, фольклориста, етнографа, педагога.

16 січня – 95 років від дня народження Івана Яремовича Бойчака (1921–1972), українського літературознавця, літературного критика, прозаїка.

17 січня – 115 років від дня народження Григорія Даниловича Епіка (1901–1937), українського письменника, драматурга.

18 січня – 195 років від дня народження Антіна Петрушевича (1821–1913), українського історика, архівіста, археолога, мовознавця, громадсько-політичного діяча.

·        80 років від дня народження Степана Ілліча Жупанина (1936-2005), українського поета.

·        80 років від дня народження Ігоря Юрійовича Малишевського (1936-2015), українського письменника, кіносценариста, журналіста.

21 січня – 125 років від дня народження Мелентія Омеляновича Кічури (1881-1939), українського поета, мовознавця.

24 січня – 75 років від дня народження Юрія Покальчука (1941-2008), письменника, перекладача, науковця.

·        55 років від дня народження Олександра Васильовича Ірванця, українського письменника, перекладача.

25 січня – 65 років від дня народження Оксани Іванівни Думанської, сучасної української письменниці.

26 січня – 190 років від дня народження Івана Григоровича Наумовича (1826-1891), українського письменника.

27 січня  – 125 років від дня народження Павла Тичини (1891-1967), відомого поета, публіциста, перекладача та громадського діяча.

28 січня – 65 років від дня народження Валерія Ілліча Герланця, українського дитячого письменника.

30 січня – 70 років від дня народження Василя Івановича Фольварочного, українського поета, прозаїка, драматурга.

Література Київської Русі. "Слово про похід Ігорів"

У «Слово про похід Ігорів» присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як героїчну пісню, сучасники – як поему (поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка) або повість.

Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати цей оригінальний високохудожній твір героїчною поемою.

Авторство твору.

Думки вчених розійшлися: одні вважають, що твір написаний кимсь із тогочасної феодальної верхівки (може, самим Ігорем чи його сином Володимиром), інші – незнатною людиною, вихідцем з Чернігово – Сіверщини, одним із учасників походу, який повернувся на батьківщину. Деякі вважають автором Бояна.

Техніка написання «Слова…». Видання твору.

Віднайдений текст «Слова…» був написаний скорописом без проміжків між словами, з надрядковими літерами і знаками (титлами), що для економії дорогого пергаменту ставилися замість пропущених літер.

Згодом О.І. Мусіним-Пушкіним текст був поділений на слова, речення, абзаци. Було зроблено копії.

1792р. – час відкриття рукопису.

1800р. – перше видання «Слова…».

Тема твору: зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).

Ідея твору: заклик до єднання, любові до рідної землі.

«Слово про похід Ігорів» – не тільки найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури, але й зразок героїчного епосу народу. Невідомий автор закликає берегти й любити Русь-Україну, примножувати її багатства.

Характерні риси «Слова…» (спільні для всіх усних і писемних творів героїчного епосу):

- проводиться тема захисту рідної землі від народу-агресора;

- історичне тло створюється у протистоянні ворогу;

- у центрі боротьби стоїть держава;

- епічні герої орієнтуються на верховного правителя, який уособлює народну єдність;

- з повагою мовиться про родоначальників;

- герої проявляють небачену сміливість і в бій за рідну землю йдуть, як на свято.

Історична основа.

Невідомий автор розповідає про похід новгород-сіверського князя на половців 1185 р.

Міжусобні змагання князів Київської Русі за землю призвели до жахливої руїни: пограбування міст, спалення сіл, захоплення полонених, убивства родичів.
Ситуацією скористалися половці, які з 1061 р. нападали на східнослов’янські землі.
Керуючись головним завданням (захист Руської землі), у 1183 р. Великий князь київський Святослав з допомогою ще кількох князів переміг половців. Князь Ігор також вирішує завоювати половців: перший похід – вдалий, другий (через 2 роки, у 1185 р.) – закінчився поразкою у битві на р. Каялі.

Композиція.

• вступ (пісня Бояна) – роздуми автора над манерою описування подій;

• основа частина (кілька оповідань):

- виступ Ігоревої дружини;

- похід;

- битви з половцями;

- сон і «золоте слово» Святослава;

- «плач Ярославни»;

- втеча Ігоря з полону;

• закінчення (величання Ігоря, князів і дружини).

Образи «Слова…».

Центральні образи: Руська земля, Ігор, Святослав, Ярославна, Всеволод, автор та ін.

Людські характери змальовано скупо, але в кожному підкреслено найприкметнішу рису: в Ігоря – хоробрість, у Святослава – мудрість, у Ярославни – вірність.

Руська земля: Дніпро, Дон, Волга, Рось, Сула, Донець, Дунай, Чорне й Азовське моря, міста Київ, Корсунь, Чернігів, Новгород, Галич, Путивль, половецькі степи, тощо – усе набуває людських рис, оспівується з використанням мотивів давньої слов’янської міфології.

«Криваві зорі світ провіщають; чорни тучі з моря ідуть… Земля гуде. Ріки мутно течуть. Порохи поля покривають».

Князь Ігор.

Автор «Слова» відроджує героїчний образ Ігоря — полководця, вождя, який вийшов у похід за землю Руськую.

Затемнення сонця – авторський поетичний прийом, за допомогою якого повністю реабілітується князь Ігор і його похід. Згідно з уявленнями XII ст. затемнення було провісником можливої біди, яка, однак, не вважалася неминучою. Тому князь Ігор приймає рішення вийти в похід назустріч небезпеці і відвести біду від рідної землі навіть ціною власного життя. Це і є найвищий подвиг в ім’я Вітчизни.
Ігор Святославич – чесний і відкритий, гордий і відважний, мужній і рішучий, вольовий, зневажає смерть, полон для нього – найбільша ганьба («Лучче ж потятим бути, аніж полоненим…»), але необачний, надміру запальний.
Святослав – великий державний діяч, справжній патріот і благородна людина, мудрий, хоробрий, висуває ідею єдності руських князів з метою зміцнення КИЇВСЬКОЇ держави.

Ярославна.
(справжнє історичне ім’я – Сфросинія, дочка галицького князя Ярослава Осмомисла) – єдиний жіночий образ твору. Вірна й самовіддана дружина князя Ігоря, наділена моральною красою, глибоким ліризмом, здатна на самопожертву заради коханого, усієї держави. Вона звертається до сил природи (Дніпра-Славутича, Вітру, Сонця), щоб ті послабили полонські муки не лише її чоловіка, а й інших воїнів-русичів. Ярославна – заступниця всіх воїнів Київської Русі.

Переклади і переспіви «Слова…».

Переклад – це текст, слово, усне висловлювання, літературний твір, перекладені з однієї мови на іншу з максимальним збереженням стилю письменника, мовних особливостей. У перекладі не повинно бути імпровізації.
Переспів – вільний переклад віршами; те, що є повторенням відомого, сказаного, написаного; це власний твір автора, написаний на основі сюжету, змісту, образів, ідей іншого твору.

«Слово про похід Ігорів» спонукало багатьох письменників до створення високомайстерних перекладів і переспівів. Перший переклад твору українською мовою належить М. Шашкевичу. У другій половині XIX ст. талановиті переклади
та переспіви «Слова…» здійснили І. Вагилевич, M. Максимович, С. Руданський, Т. Шевченко, І. Франко, Ю. Федькович, Б. Грінченко та ін.; у XX ст. – М. Зеров, Н. Забіла, В. Шевчук, Вал. Шевчук, П. Тичина, А. Малишко та ін. У стилі народної думи Панас Мирний склав переспів «Дума про військо Ігореве». Одним із найкращих поетичних переспівів вважають «Слово про Ігорів похід» М. Рильського.

За сюжетом «Слова…» композитор О. Бородін написав оперу «Князь Ігор».

Фонетика. Характеристика звуків мовлення

М'які звуки запам'ятовуємо за формулою: 
"Де ти з'їси ці лини" + [р'] і [дз']; [й] - завжди м'який.
Решта приголосних звуків - пом'якшені.
М'якість позначається ['], а пом'якшення - [^,].

Прозовий уривок напам'ять. 11 клас

     Мої дорогі, за зимові канікули ви повинні вивчити й на початку 2 семестру розказати напам'ять прозовий уривок. Для 11 класу - це 110-120 слів (згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України від 28.08.2012 року). 

     Пропоную уривок із твору сучасної письменниці Ірен Роздобудько "Все, що я хотіла сьогодні", який ми вивчали на уроці української літератури. Але ви можете обрати уривок із будь-якого програмового прозового твору в 11 класі за бажанням.

*     *     *     *     *     *

– Знаєш, я десь читала, що кожній людині випадає двадцять один шанс на день щось змінити або хоча б трошки зрушити в своєму житті. Чому саме двадцять один, не знаю, але одного разу я спробувала порахувати – і в мене вийшла саме ця цифра! Ми звикли думати, що шанс – то щось велике і доленосне. Ну, наприклад, до тебе ні сіло ні впало підходить – а краще, під'їжджає на білому лімузині! – якийсь крутелик і пропонує очолити філію його банку на Карибських островах. Або ж – залежно від твоєї уяви і здібностей – підвалює режисер і пропонує головну роль. Такого не буває! І це – не шанс, а дурні фантазії…

Кожен наш день – це ланцюжок шансів. Якщо помічаєш і використовуєш перший – на нього відразу ж нанизується другий, третій.

Ірен Роздобудько

«Все, що я хотіла сьогодні».

Літературний календар грудня

06 грудня - 75 років від дня народження І. Калинець (Стасів) (1940-2012), української письменниці, педагога, правозахисника.

07 грудня - 115 років від дня народження К.В. Білокур (1900-1961), української художниці, майстра народно-декоративного живопису.

11 грудня - 125 років від дня народження  М.М. Матіїва-Мельника (справж. Мельник) (1890-1947), українського письменника, перекладача, журналіста й педагога.

14 грудня - 175 років від дня народження М.П. Старицького (1840-1904), українського письменника, режисера, актора, театрального та громадсько-культурного діяча.

19 грудня - 95 років від дня народження М.Д. Руденка (1920-2004), українського прозаїка, драматурга, філософа, правозахисника.

24 грудня - 95 років виповнюється Святославу Караванському (1920), українському поету, журналісту, мовознавцю, перекладачу, правозахиснику.

31 грудня - 170 років від дня народження Сильвестра Лепкого (1845-1901), українського письменника, громадсько-культурного діяча, священника.