Досвід роботи

Опис досвіду роботи

учителя української мови та літератури

Левицької Софії Михайлівни

Використання сервісів Google у формуванні культурологічної компетентності на уроках української мови та літератури

Найбільше значення має не те,

що учень використовує новітні технології,

а те, як це використання сприяє

підвищенню рівня його освіченості.

С. Ерманн

У сучасних умовах реформування освіти простежується беззаперечний вплив наслідків глобалізації та інформатизації суспільства. Сучасна епоха – це епоха змін, інновацій, застосування інформаційно-комунікативних технологій, яка диктує свої умови життя, пропагує інші цінності, висуває нові вимоги до сучасної людини. У зв’язку із цим спостерігається тенденція зниження в учнів рівня мовної культури, загальноосвітнього та культурологічного рівнів, падіння інтересу до навчання в цілому й до вивчення предметів філологічного циклу зокрема. А тому вчитель, щоб зацікавити учнів, спонукати їх до навчально-пізнавальної діяльності, повинен іти в ногу з часом, використовувати нові методи навчання та виховання школярів, спрямувати володіння учнями сучасними технологіями у правильне русло. Для цього потрібно відмовитися від цілком традиційного проведення уроків, одноманітності дидактичного матеріалу, приділяти більше уваги інтерактивним методам навчання, підвищенню мовної культури учнів, наголошувати на ролі української мови як основного засобу спілкування в різних сферах життя, мотивувати до вивчення української літератури як особливого роду словесного мистецтва, що формує соціокультурну, комунікативну, культурологічну компетентності в учнів.

Завдання вчителя – розбудити інтерес до навчання, сформувати всебічно розвинену, конкурентноспроможну, творчу, духовно багату особистість, яка вміє відчувати красу, гуманно ставиться до інших людей, дотримується звичаїв, традицій українців, глибоко розуміє культуру та мистецтво, поважає історико-культурні пам’ятки й надбання свого народу, тобто спрямувати роботу на уроках української мови та літератури на основі культурологічного підходу.

Такий підхід передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей; сприяє тому, що особистість має можливість усвідомити себе частиною нескінченної та безмежної світової культури, дізнатися про історико-культурні надбання свого народу зокрема. Тому учитель повинен добирати такий матеріал, який був би новим та цікавим для учнів, використовувати різні форми та методи роботи.

У сучасному інформаційному світі, я вважаю, обов`язковим компонентом підготовки педагога є оволодіння ним сучасними технологіями отримання, обробки й передачі учням нової інформації засобами Інтернет-ресурсів, мережевими сервісами. Впровадження в практику роботи з учнями інформаційно-комунікативних технологій дає змогу зацікавити школярів, стимулює до самостійного пошуку нової інформації, розвиває навички виділяти головне у великій кількості матеріалу з різних джерел, у тому числі й електронних, розвиває їх творчі здібності, уміння аргументовано оцінювати, висловлювати свої думки й судження, а також формує ще одну із ключових компетентностей особистості – інформаційну.

Саме тому я обрала тему «Використання сервісів Google у формуванні культурологічної компетентності на уроках української мови та літератури». Працюю над цією темою другий рік.

Актуальність обраної мною теми полягає в тому, що перед сучасною школою постає завдання виховати компетентну особистість, яка володіє не лише знаннями, а й високими моральними якостями, шанує духовні та культурні надбання людства, є інформаційно грамотною. Радою Європи визначено п’ять основних компетентностей, яких потребує сучасне життя. Серед них ключовими є культурологічна (загальнокультурна, полікультурна) та інформаційна компетентності. Актуальність культурологічного підходу до навчання підкреслює і В.Г.Кремінь: «Суспільство стає все більш людиноцентристським. Індивідуальний розвиток особистості за таких умов стає, з одного боку, основним показником прогресу, а з другого – головною передумовою подальшого розвитку суспільства. Ось чому найпріоритетнішими сферами в 21 столітті стають наука як сфера, що продукує нові знання, та освіта як сфера, що олюднює знання і, насамперед, забезпечує індивідуальний розвиток людини».

Що ж стосується інформаційної компетентності, то зміни в сучасному світі зумовлені зростанням ролі інформації в суспільстві та передбачають опанування інформаційних технологій, умінь здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію.

Актуальність теми, над якою я працюю, зумовлена також і структуризацією змісту навчання української мови за чотирма лініями. Соціокультурна змістова лінія ґрунтується на культурологічній та суспільній функціях мови, забезпечує зв'язок з історико-культурними надбаннями різних народів й українського, зокрема, забезпечує зв'язок: людина – суспільство – мова – культура.

Практична значущість досвіду полягає в тому, що учні вчаться опрацьовувати різні джерела, систематизувати їх і виділяти головне, аналізують і оцінюють найважливіші досягнення національної, європейської та світової науки й культури, орієнтуються в духовному та культурному контекстах українського суспільства, вчаться поважати духовні та культурні скарби народу, орієнтуються на загальнолюдські цінності у власній поведінці та міжособистісних стосунках, навчаються інформаційної грамотності, розвивають навички самостійної роботи.

Досліджуючи тему, мною було опрацьовано ряд наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених, які розкривають культурологічні складові освіти: В.Борисенкова, М.Кузьміна, В.Болгаріна, С.Троянської, О.Пометун, Л.Супрунової, А. Джакоба, П. Хаммера, Д. Бенкса та ін.

Мені імпонує структура культурологічної компетентності С.Мельника, який, посилаючись на дослідження В.Болгаріна, О.Пометун, С.Троянської та інших, зазначає, що загальнокультурна компетентність учнів формується із взаємопов’язаних компонентів:

• емоційно-цілісного: визнання культурних цінностей як власних ціннісних пріоритетів, відчуття емоційного задоволення від творів мистецтва, вияв поважного ставлення до об’єктів національної та світової культури, наявність потреби в постійному підвищенні свого культурного рівня, вияв прагнення жити за законами краси;   
• когнітивного: знання про роль культури в житті людства, провідні цінності національної та світової культури, основні тенденції її розвитку, знання про шедеври мистецтва, досягнення науки тощо, національні традиції свого народу та інших етносів як відображення їхнього культурного розвитку, знання рідної мови, культурної поведінки в суспільстві та норм взаємовідносин між людьми;  
• операційно-поведінкового: уміння здійснювати культурно-творчу діяльність різних видів, самостійно освоювати феномени культури, уміння відстоювати свою позицію стосовно досягнень культури, своєчасно й адекватно змінювати свою поведінку відповідно до прийнятих у суспільстві вимог, уміння дотримуватися правил етикету.
• особистісного: гуманізм, чесність, гідність, відповідальність, толерантність, тактовність, комунікабельність тощо.

Оскільки однією із цілей освіти є оволодіння школярами культурним досвідом в усьому його різноманітті, то очікуваним результатом має стати культурологічна компетентність, яку можна вважати найважливішим показником досягнення певного рівня освіченості та вихованості людини.

Опрацювання наукового матеріалу, участь у роботі методичного об’єднання вчителів української мови та літератури з питань впровадження інноваційних методик і технологій навчання, апробація ідей науковців у навчальній та виховній діяльності дали мені можливість працювати над створенням власного алгоритму навчально-виховної роботи. Здійснюючи свою навчально-виховну діяльність за цим алгоритмом на уроках української мови та літератури, я переконалася, що учні вчаться шанувати культурні надбання рідного народу і народів світу, шукати інформацію й виокремлювати головне, творчо виконувати завдання, толерантно спілкуватися й адекватно сприймати критику.

У своїй діяльності широко впроваджую інноваційні методи навчання, інформаційно-комунікативні технології, адже переконана, що традиційні форми проведення уроків, що зазвичай обмежуються фронтальними бесідами, розповідями, наведенням типових прикладів, опрацюванням поданого в підручнику матеріалом, виконанням шаблонних вправ тощо, не забезпечують потреб учнів, оскільки вони не є активними учасниками самого процесу, а лише спостерігачами. Як наслідок, ефективність таких форм роботи знижується, зникає інтерес учнів до вивчення предмета, що позначається на успішності.

Ідеєю мого досвіду є використання сервісів Google у навчально-виховному процесі, що сприяє не тільки підвищенню рівнів навчальних досягнень у дітей, а й забезпечує формування інформаційної компетентності, мотивує до навчання, стимулює до пошуку нової інформації, дозволяє дитині розвиватися та самостверджуватися, самостійно працювати над матеріалом, уміло використовувати можливості сучасних інформаційних технологій для навчання та саморозвитку.

У своїй роботі я керуюся словами К.Д.Ушинського: «Щоб мати право вчити інших, потрібно постійно вчитися самому». Цей вислів став моїм педагогічним кредо, оскільки я прагну навчати та виховувати учнів компетентних, високоосвічених, інформаційно грамотних. І сама постійно шукаю нових методів та форм роботи для ефективного навчання та виховання учнів.

Інноваційна значущість мого досвіду полягає у створенні системи формування культурологічної компетентності на уроках української мови та літератури з використанням сервісів Google, які дають змогу не лише засвоїти навчальний матеріал на високому рівні, а й формують вміння працювати з інформаційним потоком, що збільшується й постійно оновлюється в галузі культури, користуватися різними способами перетворення інформації, ставити питання, самостійно формулювати твердження, висловлювати думки, аргументувати свою точку зору і враховувати думки інших учасників навчально-виховного процесу, сприяють розвитку внутрішньої мотивації до навчання, вмінню орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.

Навчально-виховна діяльність учителя української мови та літератури здійснюється на основі Державного стандарту базової та повної середньої освіти та спрямована на інтегрований результат навчальної діяльності учнів в освітній галузі «Мови і літератури», тобто сформувати гуманістичний світогляд особистості, розширити її культурно-пізнавальні інтереси, виховати в учнів любов, повагу до традицій українського народу, толерантне ставлення до культури інших народів.

Керуючись вище вказаним, я здійснюю змістове наповнення уроків відповідними матеріалами, добираю доцільні форми та методи роботи, застосовуючи  сервіси Google, зокрема електронну пошту, блог, відео-канал YouTube, тест-форми, хмарні сервіси, а також методи проектів, інтерактивні методи («Мозковий штурм», «Мікрофон», дискусія, семінар, ток-шоу, конференції тощо).

Так на уроках української літератури при вивченні біографії письменників, демонструю відеоролики із відео-каналу YouTube, у яких йдеться про цікаві факти життя та творчості митців, характеристика культурного розвитку певної доби: із захопленням учні слухають про дитинство Лесі Українки (5 клас), життєвий шлях В.Винниченка (6 клас), розповідь про Ліну Костенко (7 клас), цікаві й маловідомі факти про І.Франка із розповіді відомого співака Святослава Вакарчука (10 клас) та ін. Як показала практика, таке використання відеороликів із моїми доповненнями та коментарями сприяє кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу, ніж опрацювання біографії письменника із підручника.

Користуючись відео-каналом YouTube, також перегляжаємо з учнями вірші, які покладені на музику, зняті відеокліпи. При вивченні тем «Календарно-обрядові пісні» та «Літературні пісні» у 6 класі демонструвала учням відео та аудіозаписи творів, що вивчалися. Учні мали змогу почути як традиційне виконання пісень, так і сучасні аранжування, що дає змогу уявити атмосферу того часу, коли твір було написано. Цікавими для учнів є відео, які відтворюють історичні події, про які йдеться у художньому творі. Так при вивченні поеми Т.Шевченка «Тарасова ніч» учні 6 класу переглядали відео про ті події, які передували Тарасовій ночі та наслідки битви. Це значно краще формує світогляд учня, ніж сухі факти історії. У 7 класі під час вивчення поезій Ліни Костенко діти переглядають відео, в якому Богдан Ступка читає вірш «Крила», після прочитання наголошую, що це був талановитий актор, колишній міністр культури, називаю ті найвідоміші фільми, у яких знімався, розповідаю про сина та внука Богдана Сильвестровича, які теж знімаються в кіно та грають у театрі. Зокрема згадую про фільми «Ми з майбутнього» та українське кіно «Тіні незабутих предків». Останній нещодавно транслювався на екранах кінотеатрів, де головну роль зіграв внук Богдана Ступки. У 10 класі під час вивчення поезій збірки І.Франка «Зів’яле листя» переглядаємо кліп В.Козловського «Знаєш» на слова Франка. Також наголошую на тих кінофільмах, які зняті за творами українських письменників, і учні можуть їх переглянути і порівняти із змістом твору. Так на одному із уроків вивчення творчості Т.Шевченка обговорювали і порівнювали твір і фільм «Назар Стодоля», а під час вивчення творчості І.Котляревського – твір та екранізацію «Наталка Полтавка».

Уважаю, що використання таких відеороликів забезпечує міжпредметні зв’язки на уроці, формує культурологічну компетентність, дозволяє учням практично засвоїти навчальний матеріал, краще запам’ятовувати події та факти, особливості художнього твору. Вчу учнів і самим знаходити цікаві відео до уроків і презентувати їх у класі замість сухих біографічних фактів із життя письменників.  

Блог учителя-словесника веду із лютого 2014 року. Матеріали, що розміщую на блозі, використовую в навчально-виховному процесі. Це і посилання на завантаження підручників, необхідних для навчання, і теми творчих домашніх завдань, і ті відеоролики, презентації, схеми, які використовую на уроках, і творчі роботи учнів, і повідомлення щодо проведення заходів, конкурсів тощо, цікавинки про мову, а також ділюся з учнями власними спостереженнями й думками. Школярі залюбки переглядають новини та рубрики блогу, активно їх обговорюють, присилають свої роботи. Навіть влітку діляться своїми віршами, які я розміщую на блозі в рубриці «Творчість учнів». Цікавим є той факт, що й батьки теж переглядають блог і допомагають дітям писати роботи. Якщо учень був відсутній, він зможе знайти матеріали уроку на блозі й переглянути їх. Використання блогу в навчально-виховній діяльності дає змогу активізувати творчу роботу учнів, а також підвищити рівень інформаційної грамотності, культури спілкування. Про корисність його існування свідчить велика кількість переглядів, що постійно та динамічно зростає.

Ще одним сервісом Google, який я використовую у своїй роботі, є тест-форми. Їх можна використовувати для перевірки домашнього завдання, для закріплення знань, для контрольної перевірки з теми. Тести розміщуються на блозі і є закритими до моменту їх проходження. Є тести, які складаються із різнорівневих завдань: безпосередньо тестових, відповіді на запитання, частково творчого завдання і розгорнутої відповіді, а є такі, що вимагають лише вибору однієї або кількох відповідей із чотирьох запропонованих. Вибір тесту обумовлюється типом перевірки знань. При розробці  тестів дотримуюсь усіх обов’язкових правил їх створення, зокрема намагаюся забезпечити валідність, репрезентативність, об’єктивність та дискримінантність тесту. Так у 9 класі під час вивчення творів Т.Шевченка учням запропоновано пройти різнорівневий тест, що стосувався прочитаних творів. Тест учні проходили вдома, а тому, щоб унеможливити списування відповідей, було встановлено так званий дедлайн, тобто час на виконання завдання, після закінчення якого тест блокувався. Тести такого типу вчать учнів швидко працювати, знаходити правильні відповіді, стисло формулювати свої думки, привчають до дисципліни.

Подібні тести виконували учні з теми «Дієприкметник» (7 клас),  «Життєвий і творчий шлях Івана Франка» (10 клас), а також учні 9 та 10 класів у вигляді тест-форм писали контрольні роботи з української мови та літератури. Під час проведення тижня української мови та літератури  учням 5-11 класів було запропоновано пройти на блозі онлайн-вікторину «Говори українською», створену за допомогою тест-форм.

Окрім того, що тести такого типу спрямовані на перевірку знань, розвиток комунікативної компетентності, вони також дають змогу набагато швидше перевірити відповіді учнів за допомогою спеціального додатка, а також зекономити час учителю для підготовки до уроків.

Це одним із сервісів Google, який активно використовують і учні, й учителі є електронна пошта – це швидкий спосіб обміну інформацією. У своїй роботі я користуюсь електронною поштою, коли мені потрібно донести певну інформацію до учнів. Маючи електронні адреси учнів, можна зробити це швидко та гарантовано. Школярі також надсилають свої творчі роботи на мою елекронну скриньку. Перевагою цього сервісу є те, що навіть у вихідні чи канікулярний час можна обмінюватися важливою й терміновою інформацією. На блозі є можливість підписатися на оновлення чи додати в кола, щоб постійно стежити за новинками, які з’являються, і зробити це можна через електронну пошту.

Перевагою сервісів Google є те, що вони дозволяють наочно, з меншою затратою часу, оперативно опрацьовувати навчальний матеріал, забезпечують його доступність у будь-який час із можливістю змінювати зміст та завантажувати на електронні носії. Ще одна беззаперечна перевага – це перетворення ґаджетів учнів (мобільних телефонів, айфонів, смартфонів, планшетів тощо), які вони використовують для розваг, на пристрої для навчання та пошуку інформації.

Доцільно також у навчально-виховній діяльності користуватися й хмарними сервісами, які зараз активно використовуються. Хмарні сервіси – це віддалені сервери, які дозволяють завантажувати та зберігати інформацію, відеоролики, презентації, живі презентації тощо, обмінюватися ними, надавати доступ до файлів іншим, користуватися необхідними матеріалами в будь-якому місці за наявності Інтернету. Одним із таких сервісів є Google Drive, який дозволяє створити відповідні папки, завантажувати інформацію і ділитися з нею іншими, а також використовувати безпосередньо на уроці.

Результативність та правильність обраного напрямку в моїй роботі чітко ілюструють рівні навчальної діяльності учнів, участі дітей у предметних олімпіадах, конкурсах, проектах. Учні стали виявляти більший інтерес до розвитку сучасної української культури, європейського простору та світового загалом.

Практичне значення мого досвіду полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані вчителями-словесниками при плануванні та здійсненні навчально-виховної діяльності з використанням сервісів Google та хмарних сервісів з метою формування  ключових компетентностей школярів.

Перспектива мого досвіду полягає у виробленні методичних рекомендацій щодо планування та проведення уроків української мови та літератури з використанням сервісів Google у контексті формування культурологічної компетентності учнів, розробці методичного посібника з даної теми із серією уроків для використання у роботі вчителя-словесника та вдосконалення рубрик блогу для подальшого використання їх вчителями міста та області, а можливо,  і більш широкого кола користувачів мережі Інтернет .

Отже, досягнення мети – це важкий і довгий шлях, але це можливо зробити, якщо вірити в те, що робиш, крокувати в ногу із часом і бути сучасним, цікавим своїм учням педагогом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Донченко Т. Уроки мови мають стати уроками словесності // Дивослово.  – 1995.  – №4.  – С. 36-38.
2. Зарицька В. Мовно-культурологічний аспект формування професійної культури сучасного педагога //Українська мова в сучасному культурному просторі Східної України: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції. – Донецьк: Український культурологічний центр, 2010. – 248 с.
3. Кремень В. Філософія освіти ХХІ століття // Педагогіка і психологія. –  № 1. – 2003. – с.3-12.
4. Мельник С. Інтегрований урок як засіб формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи (електронний ресурс).
5. Пентилюк М. Особливості технології уроку // Дивослово.  – 1998.  – №4.  – С. 17-18.
6. Пометун О. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: Бібліотека з освітньої політики/ За заг. редакцією О.В.Овчарук. – К.: К.І.С., 2004. – с.66-72.
7. Пометун О., Пирожненко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004.
8. Садкіна В. 101 цікава педагогічна ідея: Як зробити урок. – Харків: вид. група «Основа», 2008.
9. Test-W2, контрольно-діагностична система. Інструкція з експлуатації. –Шепетівка: ПП «Шестопалов», 2008. – 40 с.