На початку XII ст.
за князювання Володимира Мономаха на основі попередніх зведень монах
Києво-Печерського монастиря Нестор створив «Повість минулих літ», довівши
записи до 1113 року. Оригінал цього літопису не зберігся, але до нашого часу
він дійшов у списках XIV – XV ст. Найдавнішими вважають список Лаврентіївський
(1377) та Іпатіївський (XV ст.).
Історія написання: за
однією з легенд, Нестора, який вирішив піти в ченці до Києво-Печерського монастиря,
відправили послушником розбирати й упорядковувати рукописи; вивчивши папери й побачивши
хаос, який там був, Нестор починає упорядкування існуючих хронік і навіть дописує
свої відомості про події, очевидцем яких був сам автор; у результаті він докорінно
переробляє скупі відомості про виникнення Русі та її місце в історії, широко подає
географічні, етнографічні та культурно-історичні відомості про Руську землю. Його
працю продовжить Сильвестр. Загалом літопис писатиметься й дописуватиметься
понад 200 років.
Мова: давньоукраїнська (мова Київської Русі).
Рік створення: 1113.
Рід: епос.
Жанр: літопис (хроніка).
Тематичний різновид: історична оповідь.
Загальні мотиви: історія й становлення Київської Русі;
захоплення безстрашністю князів і героїчним минулим Руської землі; глибокий сум
через княжі чвари та міжусобиці; наскрізний мотив — заклик до безкорисливого
служіння Вітчизні, до єдності як запоруки держави; уславлення Русі; засудження
міжусобиць; осуд язичництва, утвердження християнського світогляду.
Тема твору: висвітлення історії
східних слов’ян і князівської влади, утвердження християнства на Русі,
розповідь про виникнення слов’янської писемності.
Ідея
твору: возвеличення давності слов’янського роду,
уславлення загальноруського патріотизму.
Оповідання про заснування Києва
Тема: заснування Києва; доля Кия.
Ідея: утвердження правдивого погляду на історію
заснування Києва й на те, ким був Кий; возвеличення полян як мудрих людей.
Образи: людей: брати Кий, Щек, Хорив і сестра їх
Либідь; поляни; цар Царго-родський; природи: Дніпро; три гори, названі Боричів,
Щекавиця, Хоривиця; ліс, бір; Дунай; предметів і явищ: заснування; місто Київ;
перевіз; Царгород; містечко Києвець; смерть.
Композиція (зміст): згадка про полян, які живуть окремими
родами — розповідь про братів і сестру, які поселилися на горах і про
заснування міста, яке назвали на честь старшого брата Кия — аргументи проти
того, що Кий був перевізником через Дніпро — розповідь про похід Кия в Царгород
і про подарунки йому — розповідь про зупинку Кия на Дунаї й заснування містечка
Києвець — смерть Кия по поверненню — смерть братів і сестри.
Оповідання про напад хозар
Тема: напад хозар на полян з метою вимагання
данини й наслідки цього.
Ідея: утвердження думки про місію полян як
людей, що будуть правити як хозарами, так і іншими народами; возвеличення
мудрості полян шляхом проведення аналогії з біблійною історією Мойсея.
Образи: людей: поляни; хозари; старійшини
хозарські; фараон, цар єгипетський; Мойсей; природи: ліс і гори над Дніпром;
предметів і явищ: утиски; данина; меч — двобічно гострий; шабля — однобічно
гостра; погибель; володарювання.
Символічні образи: меч (символ сили, влади на всі боки);
шабля (символ меншої влади); Мойсей (символ того, як збуваються пророцтва;
символ сили, влади, перемоги, виконання Божої волі).
Композиція (зміст): після смерті братів Кия, Щека й Хорива і
сестри полян утискають довколишні племена — хозари вимагають данини — поляни
дають від «диму» по мечу — старійшини хозарські вбачають у такій данині
символічний знак: двобічна зброя (меч) переважить однобічну (шаблю), тобто
русичі будуть правити іншими, а не хозари ними — підтвердження передбачення хозарських
мудреців посиланням на біблійну історію про те, як у Мойсееві єгипетські
мудреці свого часу впізнали того, хто «принизить колись Єгипет» — пророцтво
збулося: руські князі правлять хозарами й по сьогодні.
Оповідання про помсту Ольги
древлянам
Тема: помста княгині Ольги за смерть свого
чоловіка Ігоря.
Ідея: утвердження думки про безсумнівну
справедливість кари володаря попри те, що причною для помсти є його власні
несправедливі дії; утвердження думки про необхідність «сильної князівської
руки»; возвеличення мудрості й прозірливості великої княгині Ольги.
Образи: людей: древляни; київський князь Ігор —
жадібний, несправедливий, убитий древлянами за це; Мал — древлянський князь;
посланці древлян; княгиня Ольга — дружина Ігоря, мудра й підступна правителька;
син Святослав; природи: ліс, річка, голуб; предметів і явищ: данина; смерть;
могила; лодія; рів; баня; пожежа; погибель; володарювання.
Символічні образи: спис (символ воїна, володаря); голуб
(символ сили, влади, помсти).
Час подій: 6453 (945) — 6454 (946).
Місце подій: Іскоростень, Київ, Вишгород.
Композиція (зміст): Ігор бере данину в древлян — йому здається
мало, він бере ще — обурені древляни убивають його й ховають — вирішують
оженити свого князя Мала на княгині Ользі, а з її дитиною Святославом зробити
все, що завгодно — відправляють посланців — Ольга просить їх прийти завтра,
сказавши зранку тим, хто їх кликатиме: «Не їдемо на конях, ні пішки не підемо,
але понесіть нас у лодії» — уночі Ольжині воїни виривають велику яму, куди
вранці вкидають цілу лодію, у якій живцем закопують посланців — Ольга
відправляє посланців до древлян і просить, щоб ті прислали їй найкращих мужів —
мужів, які приїхали, Ольга спалює в бані — Ольга йде до древлян, просить їх
підготувати меди, щоб справити тризну по чоловіку — напоєних древлян наказує
вирізати — древлянські й полянські воїни сходяться на бій — малий Святослав
метає списа — поляни перемагають, перелякані древляни ховаються в домівках —
Ольга обіцяє їм мир, але просить наостанок маленьку данину «по три голуби й по
три горобці» від диму — раді древляни їй дають цю данину — воїни Ольги
підпалюють птахів, а ті летять до своїх гнізд — Іскоростень згорів, а хто
вцілів, узяті в полон — Ольга накладе ще більшу данину й править довго й у
злагоді зі своїм сином Святославом.
Художні засоби виразності: епітет, інверсія; короткі афористичні
речення; репліки дійових осіб; ритмізована мови; алітерація.
Немає коментарів:
Дописати коментар