Смерть стоит того, чтобы жить (с) Віктор Цой
25 років тому загинув Віктор Цой, але до сих пір він живе у своїх піснях.
Для мене Цой - це ціла епоха. Я була в 2 класі й мало що розуміла в таких філософських текстах пісень, але обожнювала, коли брат Сергій співав пісні Цоя під гітару, раділа, коли тато з Одеси привіз чорно-білі фото Віктора, якими брат прикрасив кімнату, дивувалась, але розуміла, коли на випускному вечорі цілий клас Сергія прийшов дивитися концерт групи "Кіно" по телевізору до нас додому. Ніхто тоді не підозрював, що той концерт був останнім у житті Цоя.
Я пам'ятаю, той день, коли почула звістку про трагічну загибель Віктора Цоя, - 15 серпня 1990 року. Ціну втрати зрозуміла пізніше, уже в більш дорослому віці. Талановитий співак, поет, композитор, художник, актор, у якого все було тільки попереду, передчасно пішов із життя. Але слова його пісень лунають із дворів будинків, яскравіють на парканах, чуються із вікон квартир, і кожен знайде прихований сенс слів Віктора Цоя, адресований слухачеві, допоможе, підтримає, дасть наснаги, навчить жити. ЦОЙ ЖИВИЙ!
Немає коментарів:
Дописати коментар