Тематика Першого уроку 2015-16 н.р.

Міністерство освіти і науки України оприлюднило методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2015-16 навчальному році.

Рейтинг шкіл за результатами ЗНО-2015 з української мови та літератури

     Український центр оцінювання якості освіти склав рейтинг шкіл України, випускники яких найкраще та найгірше склали ЗНО. На жаль та на щастя, як з якого боку глянути, у цей список потрапила й наша Рівненщина. 

     У рейтингу шкіл, випускники яких найгірше склали ЗНО, Рівненщина на 3 місці - у 27 закладах із 680 є 10 і більше учнів, що не подолали поріг у 22 бали "склав/не склав". Це переважно школи, що знаходяться в північній частині області.

Детальніше - рейтинг шкіл_1.

     Що ж стосується закладів, випускники яких найкраще склали іспити, то в рейтингову сотню увійшло 5 шкіл області та міста, серед яких на 81 місці й наша спеціалізована школа № 15, що не може все-таки не радувати.

Детальніше - рейтинг шкіл_2.

     А ще визначено рейтинг шкіл м.Рівного за результатами іспиту ЗНО з української мови та літератури.
Детальніше - рейтинг шкіл м.Рівного. 

Рішення колегії МОН про ЗНО-2016

     Міністр освіти і науки України Сергій Квіт підписав рішення Колегії МОН "Про проведення в 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання".

     Основні аспекти:

- ДПА у формі ЗНО з трьох предметів: української мови і література (базовий рівень - українська мова), іноземної мови, математики або історії України (на вибір);

- ДПА у формі ЗНО для випускників загальноосвітніх закладів провести із 16 травня по 30 червня 2016 року, але оскільки ЗНО з інших предметів, що не включені в ДПА, учні складатимуть з 1 по 30 червня 2016 року, а ще й випускний вечір 28 травня, то іспити ДПА+ЗНО, припускаю, триватимуть із 16 травня по 22-23 травня (максимум). 

     Щоб здати іспити успішно, необхідно починати готуватися вже.

     Більше інформації та текст рішення - тут

Музичний проморолик про Рівненський обласний краєзнавчий музей

Літературний календар липня

07 липня - 115 років від дня народження Ю.К. Смолича (1900-1975), українського письменника.

12 липня - 115 років від дня народження П.Т. Кононенка (1900-1971), українського письменника.

19 липня - 95 років від дня народження Т.С. Мигаля (1920-1982), українського письменника і публіциста.

26 липня - 135 років від дня народження В.К. Винниченка (1880-1982), українського письменника, громадського, політичного і державного діяча, художника.

Програма ЗНО з української мови та літератури-2016+список літератури

     Зверніть увагу на те, що готуватися до іспиту ЗНО-2016 потрібно за програмою ЗНО-2015. 

     Також пропоную список творів, що виносяться на ЗНО. 

Список творів ЗНО-2016 (орієнтовний зі змінами)

ФОЛЬКЛОР:
Історичні пісні «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль».
Маруся Чурай «Віють вітри», «За світ встали козаченьки».
Дума «Дума про Марусю Богуславку».
Балада «Ой летіла стріла».

ЛІТЕРАТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ:
«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів).
«Слово о полку Ігоревім».

ЛІТЕРАТУРА БАРОКО:
Григорій Сковорода «De libertate», «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень».

КЛАСИЦИЗМ:
Іван Котляревський «Енеїда».

СЕНТИМЕНТАЛІЗМ:
Іван Котляревський «Наталка Полтавка».
Григорій Квітка-Основ’яненко «Маруся».

ТВОРЧІСТЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: 
«Катерина».
«Гайдамаки».
«Кавказ».
«Сон».
«І мертвим, і живим, і ненарожденним…».
«Заповіт».

РОМАНТИЗМ:
Пантелеймон Куліш «Чорна рада».

РЕАЛІЗМ:
Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я».
Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля».
Іван Франко «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей».

МОДЕРНІЗМ:
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків», «Intermezzo».
Ольга Кобилянська «Земля».
Леся Українка «Contra spem spero!», «Лісова пісня».
Микола Вороний «Блакитна Панна».
Олександр Олесь «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..».
Павло Тичина «О панно Інно», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Пам’яті тридцяти».

Микола Зеров «Київ – традиція».
Максим Рильський «Молюсь і вірю…».
Микола Хвильовий «Я (Романтика)».
Юрій Яновський «Дитинство» (роман «Вершники»).
Володимир Сосюра «Любіть Україну».
Валер’ян Підмогильний «Місто».
Остап Вишня «Моя автобіографія», «Сом».
Микола Куліш «Мина Мазайло».
Богдан-Ігор Антонич «Різдво».
Олександр Довженко «Україна в огні», «Зачарована Десна».
Андрій Малишко «Пісня про рушник».

Олесь Гончар «Залізний острів» (роман «Тронка»).

ШІСТДЕСЯТНИКИ:
Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном».
Василь Стус «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена, явися!..».
Василь Симоненко «Ти знаєш, що ти – людина…», «Задивляюсь у твої зіниці…».

Іван Драч «Балада про соняшник».
Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать», «Українське альфреско», «Маруся Чурай».

ЛІТЕРАТУРА ЕМІГРАЦІЇ:
Іван Багряний «Тигролови».
Євген Маланюк «Стилет чи стилос?».

Програма з української мови та літератури на ЗНО

     У програмі ЗНО-2016 відбулися зміни, але вони ще не є остаточними. У таблиці жовтим кольором позначено теми, що вилучено. Що ж стосується української літератури, то внесено зміни до списку літератури. У таблиці позначено тільки твори та поняття, що вилучено. Список літератури викладу окремо.

Переглянути програму - тут.

Нововведення вступної кампанії 2015-2016

У вступній кампанії 2015 та 2016 року відбулися певні зміни. Варто зазначити, що у 2015 році відбувається апробація нововведень, тому в 2016 можливі уточнення чи зміни. Важливим є те, що випускники 2016 року будуть здавати іспити ДПА+ЗНО з усіх предметів, на відміну від випускників 2015, у яких обов’язковим був іспит з української мови та літератури, що складали 24 квітня 2015 року. Оскільки 28 травня 2016 року – дата випускного вечора, тому іспити ДПА+ЗНО мають закінчитися до цього. Вступна кампанія в 2015 році стартує 10 липня, абітурієнти мають право вступати відразу до 5 вищих навчальних закладів, на три спеціальності в кожному з них.

Головні нововведення вступної кампанії 2015-2016:

1. Термін дії сертифіката ЗНО – 1 рік (раніше – 5 років).

З 2015 року сертифікат ЗНО є головним критерієм для вступу у вищий навчальний заклад. І якщо раніше абітурієнти, які закінчили школу до 2007 року (до введення ЗНО) могли вступати до ВНЗ на загальних підставах, тепер така можливість виключена. Сертифікат ЗНО діє 1 рік і повинен бути датований роком вступу.

2. Уведені дворівневі тести з української мови/літератури й математики (раніше –  однорівневі).

Нововведення пов'язане з різноманітністю профілів навчальних закладів. Наприклад, рівень знань української мови та літератури для філологічного факультету повинен бути значно вищим, ніж для фізико-математичного.

Тепер тести будуть мати два рівні:

·  А - спрощений;

·  В - ускладнений.

3. Передбачена тільки одна хвиля зарахування до ВНЗ (раніше – три).

Абітурієнт у заяві про надходження буде вказувати пріоритети ВНЗ для вступу. Для цього передбачено виставлення балів від 1 (найвищий пріоритет) до 15 (мінімальний пріоритет). Ці дані вносяться в єдиний реєстр, і при наборі необхідної кількості балів, абітурієнт буде рекомендований для вступу до найбільш пріоритетного навчального закладу.

4. Бали атестата переведені на 200-бальну шкалу (раніше – 60 балів).

Стандартний 12-бальний шкільний сертифікат тепер буде переведений на 200-бальну шкалу, де, наприклад:

·  3 шкільних бала = 118 балів за новою системою;

·  7 шкільних балів = 152 бали за новою системою;

·  9 шкільних балів = 171 бал за новою системою.

5. Запроваджено принцип «склав/не склав» (раніше був передбачений мінімальний прохідний бал – 124).

У випадку, якщо абітурієнт не склав іспит, він просто не отримає сертифікат, наступні ЗНО не має права здавати, відповідно вступати у ВНЗ цього року також. Встановлено мінімум балів, який абітурієнт повинен набрати при здачі ЗНО, - у 2015 році було визначено 22 бали з української мови та літератури, 13 – з англійської, 11 – з німецької, 13 – з французької, 14 – з іспанської, 10 – з математики, 28 – з географії, 18 – з хімії, 28 – з російської мови, 24 – з біології, 25 – з історії України, 8 – з фізики.  У разі недобору балів, сертифікат виданий не буде. Якщо мінімум балів набрано, то результати розраховуються за 200-бальною шкалою.

6. Скасовані ЗНО зі світової літератури та всесвітньої історії.

Замість цих предметів будуть введені інші, докладну інформацію кожен ВНЗ буде подавати окремо.

7. Встановлені коефіцієнти формування конкурсного бала.

Значення складових кожен ВНЗ буде оцінювати для себе самостійно. У процентному співвідношенні будуть враховуватися:

·  сертифікат ЗНО (мінімум 20% від загального бала);

·  атестат (до 10% від загального бала);

·  творчий конкурс (якщо є, до 50% загального бала);

·  бали за олімпіади, підготовчі курси, додаток до атестату та ін.

Важливо: ВНЗ, як і раніше, зберігають за собою право прописати додаткові правила прийому абітурієнтів, тому за детальною інформацією слід звертатися безпосередньо в навчальний заклад.

Літературний календар червня

02 червня – 175 років від дня народження Томаса Гарді (1840-1928), англійського письменника.

06 червня – 140 років від дня народження Томаса Манна (1875-1955), німецького письменника.

08 червня – 160 років від дня народження Н.І. Кобринської (1855-1920), української письменниці, журналістки, засновниці жіночого руху в Галичині.

29 червня – 115 років від дня народження Антуана де Сент – Екзюпері (1900-1944), французького письменника.

Література для читання влітку на 11 клас

- Микола Хвильовий «Я (Романтика)».
- Григорій Косинка «В житах».
- Юрій Яновський «Подвійне коло», «Дитинство», «Шаланда в морі» (з роману «Вершники»).
- Валер’ян Підмогильний «Місто».
- Микола Куліш «Мина Мазайло».
- Осип Турянський «Поза межами болю».
- Іван Багряний «Тигролови».
- Олександр Довженко «Україна в огні», «Зачарована Десна»
- Ліна Костенко «Маруся Чурай».
- Олесь Гончар «За мить щастя», «Залізний острів» (із роману «Тронка»), «Собор».
- Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном».
- Валерій Шевчук «Дім на горі».
- Павло Загребельний «Диво».

Сучасна українська література:

- Олександр Ірванець «Рівне/Ровно».

- Ірен Роздобудько «Ґудзик», «Все, що я хотіла сьогодні».

- Скрябін «Місто, в якому не ходять гроші».

- Любко Дереш «Голова Якова».

- Галина Вдовиченко «Пів’яблука».

- Сергій Жадан «Ворошиловград».

Напам’ять:

- Павло Тичина «Арфами, арфами...», «О панно Інно...».

- Микола Зеров «Київ − традиція», Максим Рильський «Молюсь і вірю...», «Солодкий світ!..» (одну поезію на вибір).

- Євген Плужник «Для вас, історики майбутні...», «Вчись у природи творчого спокою...», «Ніч... а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок...» (одну поезію на вибір).

- Богдан-Ігор Антонич «Автопортрет», «Вишні», «Зелена євангелія», «Дороги», «Різдво» (2 поезії на вибір).

- Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці…», «Я…» (одну поезію на вибір).

- Дмитро Павличко «Два кольори».

- Микола Вінграновський «Сеньйорито акаціє, добрий вечір...».

- Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Українське альфреско», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю…», «Недумано, негадано…»  (одну поезію на вибір).

- Ліна Костенко «Маруся Чурай» (уривок від слів «Підвівся Іскра, полковий обозний, син Остряниці Якова, Іван» до «Чи сльози не душитимуть її?»).

- Василь Стус «Мені зоря сіяла нині вранці» або «Як добре те, що смерті не боюсь я» (на вибір).

- Прозовий уривок із твору (повідомлю пізніше, із якого твору і який уривок).

Література для читання влітку (на 10 клас)

1. Іван Нечуй-Левицький. “Кайдашева сім’я”.

2. Панас Мирний. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

3. Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля”.

4. Михайло Старицький. “Оборона Буші”, «За двома зайцями».

5. Іван Франко.  “Мойсей”, “Сойчине крило”.

6. Борис Грінченко. “Каторжна”.

7. Михайло Коцюбинський. “Intermezzo”, “Тіні забутих предків”.

8. Ольга Кобилянська. “Земля”, “У неділю рано зілля копала”.

9. Василь Стефаник. “Камінний хрест”.

10. Леся Українка. “Лісова пісня”, “Бояриня”.

11. Володимир Винниченко. “Момент“, “Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, “Записки кирпатого Мефістофеля”.

Майже усі твори мають посилання на електронний варіант текстів, потрібно тільки натиснути на назві. Можна також використати ресурси Інтернету для пошуку аудіокниг. Рекомендую http://www.ex.ua/search , скориставшись пошуком, чи https://www.youtube.com/

P.S. Заведіть читацький щоденник і робіть туди відповідні записи. Хто не знає, як це робити, напишіть, я поясню.

Тарас Шевченко

     22 травня - знаменний день, адже саме сьогодні, 154 роки тому, відбулося перепоховання Великого Кобзаря - батько українського народу повернувся на рідну землю. 

     

     А ще 22 травня 1999 року на майдані Незалежності в Рівному урочисто відкрили пам`ятник Тарасу Шевченку, авторами якого були скульптори Петро Подолець, Володимир Стасюк під керівництвом львівського професора Еммануїла Миська.

Літературний календар травня

03 травня - 120 років від дня народження Т.С. Осьмачки (1895-1962), українського поета, прозаїка, перекладача.
14 травня - 95 років від дня народження Слави Стецько (1920-2003), української політичної діячки, журналістки, голови ОУН.
18 травня - 115 років від дня народження Ю.І. Липи (1900-1944), українського письменника, публіциста, лікаря.
22 травня - 175 років від дня народження М.Л. Кропивницького (1840-1910), українського драматурга, режисера, одного з основоположників українського професійного театру.
24 травня - День слов’янської писемності і культури.

21 травня - День вишиванки

     

У третій четвер травня, що цьогоріч припадає на 21 травня, відзначається День вишиванки. Історія цього свята надзвичайно цікава. Започаткований День вишиванки у 2007 році студенткою Чернівецького національного університету ім.Юрія Федьковича Лесею Воронюк. 

     Кожного року збільшується кількість людей, які в цей день одягають вишиванки, аби зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного одягу. Після Революції гідності та змін, які настали в Україні, коли українці показали свою єдність, самобутність та незламність, це свято є символічним. Вишиванка - це ознака народу, це доказ його культури, унікальності, єдності. Це генетичний код, який, як і мову, закладено з народження. Приєднаймося до флешмобу, бо ми - єдині й самобутні!

Краєзнавчий конкурс для дітей та підлітків «Рівне – місто моє»

Оголошено VII міський краєзнавчий конкурс для дітей та підлітків «Рівне – місто моє».

До участі у конкурсі запрошуються учні 6-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Рівне.  

На конкурс приймаються творчі роботи, написані українською мовою вжанрі прози та поезії (раніше не були опубліковані), які можуть супроводжуватися малюнками, фотографіями, аудіо- та відеозаписами, виконаними авторами.

Конкурсні роботи мають відображати події, які відбувалися в роки Другої світової війни в нашому місті, підтверджені історичними фактами, а також можуть бути поєднані з подіями, які відбуваються на Сході країни та героями, які віддали своє життя та продовжують відстоювати незалежність України. Орієнтовний об’єм – 2-3 рукописні або 1-2 друковані (14-й кегль, 1,5 інтервал) сторінки формату А-4 (по можливості в електронному варіанті), електронна презентація (за бажанням). 

Хто бажає взяти участь, повідомте мене. 

Тематика конкурсних робіт:

«Ми українці, ми – за мир!».

Критерії оцінювання робіт:

- оригінальність змісту та оформлення;

- творчий підхід, креативність та відповідність темі;

- грамотність та мовленнєве багатство;

- використання додаткових матеріалів;

- повнота розкриття теми;

- власна думка щодо проблем, пов’язаних з тематикою;

- комплексний та аналітичний підхід до вивчення теми;

- охайність.

Підведення підсумків Конкурсу:

Визначення переможців – І, ІІ, ІІІ місця та заохочувальний приз.

За рішенням журі переможці Конкурсу нагороджуються:

· грошовими преміями: за І місце – 150 грн., за ІІ місце – 100 грн., за третє місце – 50 грн., заохочувальний приз – 25 грн.;

·  дипломами від управління культури Рівненського міськвиконкому;

· подарунками від спонсорів та партнерів (при наявності);

·  під час урочистостей, приурочених до Дня міста.

Оголошення про конкурс, списки переможців та кращі роботи публікуються на сторінках газети «Сім днів» та розміщуються на сайті http://cbs.rv.ua 

Контрольна робота № 5. Твір

Написати на подвійному листку. На першому посередині підписати:

Контрольний письмовий твір-роздум 

у публіцистичному стилі 

за літературною спадщиною Лесі Українки

учня/учениці 10-Б класу Сп.Ш № 15 

_______________________________

На наступній сторінці зверху пишете тему і твір з абзацу. 
Обсяг - 2,5 сторінки.

Теми творів:
- Невмирущість духовної краси (за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня»); 
- Чи я могла б кохати так, як Мавка? (дівчата);
- Якби я був на місці Лукаша… (хлопці); 
- Що наспівала мені «Лісова пісня» Лесі Українки; 
- Відображення туги за рідним краєм у драмі Лесі Українки «Бояриня».

Рекомендації учням щодо проходження ЗНО

Рекомендації учням щодо проходження ЗНО

Для того, щоб ви могли впевнено впоратися з тестом у напруженій обстановці зовнішнього незалежного оцінювання, почніть готуватись до тестування заздалегідь. А як краще впоратися з цим завданням, вам підкаже цей матеріал.

Тренуйся. Перед офіційним тестуванням варто виконувати якнайбільше опублікованих тестів – просто заради тренування, наприклад, проходити тести ЗНО онлайн. Не можна навчитись добре виконувати тести, не тренуючись на них самих, підмінюючи цю практику іншими видами контролю й самоконтролю. Ці тренування не тільки знайомлять з типовими конструкціями тестових завдань, а й дають вам інший досвід – самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час тестування.

Поспішай. Тренуйтеся із секундоміром у руках. Порівнюйте час, необхідний для виконання тестів зовнішнього оцінювання. Обмежуйте його. Без подібних обмежень, що змушують працювати в максимально швидкому темпі, без імітації змагальної ситуації, неможливо змоделювати той стрес (напругу), що викликає будь-яке тестування.

Випробовуй. У тренуваннях застосовуйте правильну тактику, тобто додержуйтесь усіх рекомендацій, як правильно вирішувати окреме завдання чи тест у цілому. Наприклад, не слід двічі перечитувати малозрозумілу інструкцію, а треба відразу ж познайомитися з варіантами відповідей. Тоді зміст відповідей прояснить вам, що ж саме є необхідним в інструкції до даного завдання. Це конкретний приклад тактики, яку треба випробовувати. Її можна освоїти й ефективно застосовувати, тільки активно тренуючись у тестуванні.

Пропускай. Треба навчатися пропускати важкі чи незрозумілі завдання. Пам'ятайте: у тесті завжди знайдуться такі завдання, з якими ви обов'язково впораєтесь. Просто нерозумно не дібрати балів тільки тому, що ви не виконали важких завдань, а застрягли на тих, навчальний матеріал яких вам невідомий. Звичайно, така тактика може принести успіх далеко не завжди. Якщо тест побудований за принципом «сходів» і починається з легких запитань, то не варто пропускати всі перші завдання.

Вгадуй. Якщо ви не впевнені у виборі, але інтуїтивно можете віддати перевагу якійсь відповіді перед іншими, то інтуїції варто довіряти! Така довіра, як правило, призводить до приросту балів.

Виключай. Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє концентрувати увагу всього на одній-двох відповідях (а це легше), а не відразу на п'ятьох-сімох (що набагато складніше).

Скорочуй вибір. Якщо кілька відповідей (1-2) із чотирьох чи п'яти варіантів здаються вам зовсім невідповідними, а інші такими, що підходять з рівною ймовірністю, то в цьому випадку правильніше буде не пропускати це завдання, а намагатись вибрати відповідь з інших просто навмання. Шляхом такої тактики ви отримаєте більше балів. Це – теорія ймовірності. Адже «негативне знання» (про те, яка відповідь точно не підходить) – це теж знання, і нерозумно відмовлятись від його використання.

Думай тільки про поточне завдання. Коли ви бачите завдання (запитання), забувайте все, що було в попередньому: як правило, завдання в тестах не пов'язані одне з одним, тому знання, які ви застосували в одному (уже вирішеному вами), як правило, не допомагають, а тільки заважають сконцентруватись і правильно вирішити інше завдання. Ця установка дає безцінний психологічний ефект – забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилось вам «не по зубах»). Думайте тільки про те, що кожне нове завдання – це шанс набрати бали.

Читай завдання до кінця. Поспіх не повинен призводити до того, що ви будете намагатися зрозуміти умови завдання за «першими словами» й добудовувати кінцівку у власній уяві. Це найкращий спосіб зробити прикрі помилки в найлегших запитаннях.

Не засмучуйся. У будь-якому професійно підготовленому тесті є завдання, з якими ви просто не зможете впоратись. Більше того, усі 100 % завдань зможуть виконати лише одиниці! Тому немає ніякого сенсу розхлюпувати емоційну енергію на передчасну досаду. Навіть якщо вам здається, що ви допустили занадто помилок і просто завалили тест, пам'ятайте, що дуже часто таке відчуття є помилковим: при порівнянні ваших результатів з іншими може з'ясуватися, що інші допустили ще більше помилок. У підсумку ви одержите якщо не найвищий тестовий бал, то цілком пристойний. Ця установка особливо знадобиться «круглим відмінникам», які звикли при звичайних методах контролю домагатись максимального результату. Якщо ви хочете стати класним «тестовим бійцем», навчайтесь не тільки наносити удари, а й «тримати» їх (якщо висловлюватись термінами боксу). Треба категорично відмовитись від «комплексу відмінника», який не звик непохитно переносити окремі локальні невдачі.

Заплануй два кола. Сплануйте середній час на кожне завдання таким чином, щоб за дві третини (максимум три чверті) тестування пройти всі завдання «за першим колом». Тоді ви встигнете набрати максимум балів на легких для вас («своїх») завданнях, а потім зможете подумати й добрати щось на важких, які вам спочатку пропустили.

Літературний календар квітня

01 квітня – 80 років виповнюється В.Д. Крищенку (1935), українському поету.

18 квітня – 175 років із часу виходу в світ (1840) першої поетичної збірки Т.Шевченка «Кобзар».

23 квітня – 95 років від дня народження Г.М. Тютюнника (1920-1961), українського письменника.

24 квітня – 95 років від дня народження Д.Г. Білоуса (1920-2004), українського поета, перекладача.

26 квітня – 125 років від дня народження М.К. Зерова (1890-1937), українського поета, літературознавця, перекладача.

Відгук на твір мистецтва в публіцистичному стилі

Відгук – текст, у якому наводиться оцінка прочитаного, почутого, побаченого, висловлено ставлення автора до твору мистецтва. Мовленнєве оформлення відгуку залежить від ситуації мовлення (адресата, мети).

Головна ознака відгуку – оцінність висловлювання.

Мета відгуку – передати особисті враження про прочитане, побачене, почуте.

Опорні фрази для відгуку:

твір цікавий тим, що …; дуже вразило...; особливо запам'ятався епізод (момент, місце); увагу привертає...; автор вдало (переконливо, яскраво, захоплююче)…; на жаль, шкода...; у творі піднімається проблема...; порушується питання...; стверджується...; основна думка розкривається...

План відгуку:

1. Зміст твору.

2. Актуальність тематики.

3. Творчий задум автора.

4. Критична оцінка твору:

    а) особливості композиції;

    б) сила впливу;

    в) майстерність автора у зображенні;

    г) мистецтво супроводу (слова, музика, зображення, виконання тощо).

5. Висновки автора відгуку.

 Домашнє завдання: написати відгук на твір Ліни Костенко "Любов Нансена".