Літературний календар травня

1 травня – 100 років від дня народження Івана Коваліва (1916-1987), українського поета (Канада).

4 травня – 140 років від дня народження Максима Івановича Вдовиченка (1876-1928), українського поета.

5 травня – 180 років від дня народження Сидора Івановича Воробкевича (1836-1903), українського письменника і композитора.

9 травня – 80 років від дня народження Підпалого Володимира Олексійовича (1936-1973), українського поета, прозаїка.

·        145 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871-1926), українського фольклориста, етнографа, літературознавця.

·        55 років від дня народження Віктора Володимировича Неборака (1961),українського поета, прозаїка, літературознавця, перекладача, есеїста.

10 травня – 55 років від дня народження Івана Антоновича Малковича (1961),українського поета, видавця.

14 травня – 145 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871-1937), українського письменника.

15 травня – 160 років від дня народження Андрія Яковича Чайковського (1856-1935),українського письменника.

16 травня – 95 років від дня народження Миколи Олександровича Дашкієва (1921-1976), українського письменника.

20 травня – 55 років тому (1961) встановлено Республіканську премію імені Т.Г.Шевченка, з 1999 року – Національна премія України імені Тараса Шевченка.

22 травня – 125 років від дня народження Петра Андрійовича Лісового (1891-1993),українського письменника.

·        155 років тому (1861) відбулось перепоховання Т.Г.Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.

24 травня – 105 років від дня народження Юрія Володимировича Корецького (1911-1941), українського поета.

24 травня – День рівноапостольних Кирила та Мефодія. День слов'янської писемності та культури.

25 травня – День філолога.

26 травня – 80 років від дня народження Віталія Олексійовича Коротича (1936),українського поета, прозаїка, публіциста, лауреата Шевченківської премії (1983).

Сучасна українська література

Часто чую від учнів: "В українській літературі мало цікавих творів, бо все про страждання та поневіряння народу йдеться", "Нецікава література, читати не хочеться" та багато іншого. Як результат - у старших класах діти практично не читають, і часто-густо вчителю доводиться переказувати зміст, щоб учні хоча б мали уявлення, про що йдеться в тому чи іншому творі. Але ж не вся література є такою, яку не хочеться читати. 

Після розпаду Радянського Союзу відбувається стрімкий перехід від соцреалізму до пошуку нових тем та форм творів. У літературі з'являється поняття "постмодернізму", що спричиняє появу цілої плеяди оригінальних письменників. Питання тільки в тому, як дитину, яку не звикла читати й давно цього не робить, зацікавити отією "іншою" літературою, сучасною та актуальною. Як правило, зробити це дуже важко, а ще й програмою передбачено дуже мало уроків для вивчення сучасної літератури. Одразу виникає інша проблема: а як тоді готуватися до ЗНО, у тестах якого є питання з сучасної української літератури? Дійсно цікаві твори та теми вивчаємо поверхнево, а на ЗНО готуємося ретельніше. 

Знайшла кілька відео, які знадобляться в підготовці до ЗНО:

- загальний огляд та основні тенденції сучасної української літератури;

- топ-10 сучасних українських письменників.

Григір Тютюнник. "Три зозулі з поклоном"

Григір Михайлович Тютюнник народив­ся 5 грудня 1931 року в селі Шилівці на Полтавщині в селянській сім’ї.

У 1937р. батька заарештували і відправили на заслання, з якого він не повернувся.

Після війни вступив у Зіньківське ремісниче училище, бо там одягали й годували. Учився виключно російською мовою.

Працював на Харківському заводі ім. Малишева, але захворів на легені, повернувся в Шилівку, став колгоспником. А мусив відпрацювати 3 роки.

За «втечу» відсидів 4 місяці в колонії. Звільнившись, повертається на Донбас, де береться за самоосвіту.

Після армії навчався на філологічному факультеті Харківського університету.

Звідти був призваний до війська, служив на флоті на Далекому Сході. Тоді ж по­чав писати літературні твори. Після демобілізації закінчив вечірню школу і 1957 року вступив на філологічний факультет Харківського університету.

1961 року в журналі «Крестьянка» побачило світ перше оповідання Тю­тюнника «В сумерки», написане російською мовою. Автор невдовзі переклав свій твір на українську й відтоді писав лише рідною мовою.

Після завершення навчання в університеті Тютюнник виїхав на Донбас, учителював у вечірній школі. 1963 року письменник перебрався до Києва, прапював у редакції газети «Літературна Україна», в сценарній майстерні Київської кіностудії їм. О. Довженка, у видавництвах «Радянській! письмен­ник», «Молодь», «Дніпро», «Веселка».

1966 року вийшла перша книжка прози Тютюнника «Зав’язь». Пізні­ше побачили світ збірники новел «Батьківські пороги» (1972), «Крайнебо» (1975), «Коріння» (1978), книжки для дітей «Ласочка» (1970), «Степова каз­ка» (1973), повісті «Климко» (1976) та «Вогник далеко в степу» (1978).

У 1980р. присуджено літературну премію ім. Лесі Українки (за твори «Климко» і «Вогник далеко в степу»).

Помер Григір Тютюнник 6 березня 1980 року, покінчивши життя само­губством. За свою творчість письменник 1989 року був посмертно відзначе­ний Державною премією ім.Т.Г.Шевченка.

"Три зозулі з поклоном" (1977)

Літературний рід: епос.

Жанр: новела.

Присвята: "Любові всевишній".

Тема: зображення складності людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.

Ідея: возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.

Герої: студент, його мати Софія, чоловік Софії – Михайло, поштар дядько Левко, Марфа, чоловік Марфи – Карпо.

Сюжет: одружена Марфа Яркова сильно кохає репресованого Михайла, в якого є дружина Софія і син. Софія розповідає синові про історію цього кохання. Михайло засланий у Сибір і більше звідти не повернеться.

Раз на місяць Софії приходить лист від чоловіка. Марфа вмовляє поштаря дати їй потримати листа. Соня знає про кохання Марфи, але не звинувачує її.

Композиційні особливості новели "Три зозулі з поклоном":

·         Наявність обрамлення (розпитування сина матері) і трьох частин.

·         Переплетіння голосів Соні, Михайла та їхнього сина.

·         Повторюваний образ "татової сосни".

·         Зміщення часових площин.

·         У кожному фрагменті є інший головний герой, але центр – Марфа.

Інші цікавинки:

·         Назва новели символізує любовний трикутник – три долі головних героїв.

·         Написано під впливом почутої пісні «Летіла зозуля через мою хату» у виконанні сліпого бандуриста.

·         Певна автобіографічність твору: згадка про репресованого у 1937 р. батька.

Олесь Гончар

У 1971 році знято однойменний фільм за мотивами роману Олеся Гончара "Тронка". 
У 1987 році - фільм "Все перемагає любов" за мотивами новели Олеся Гончара "За мить щастя". 
Сценаристом обох фільмів був сам автор.

Олесь Гончар. "За мить щастя"

Олесь (Олександр) Терентійович Біличенко (Гончар) народився 3 квітня 1918 року в с.Ломівка Дніпропетровської області. Коли письменнику було 3 роки, померла мама. Сашка на виховання забрали дідусь та бабуся в с.Суха Полтавської області. Саме там хлопцю було виписано нове свідоцтво про народження, в якому саме с.Суха записали як місце народження. 

У 1927 році Олександр пішов у школу. Як виявилося, у класі вже був один Сашко, а тому, щоб розрізняти учнів, хлопця написали як Олесь Гончар (узяв дівоче прізвище матері).

А потім були технікум журналістики, Харківський університет, добровольчий батальйон і жахіття війни, полон і втеча, довгоочікувана перемога, яку зустрів Гончар у Празі, бойові нагороди. А пізніше Олесь Гончар - керівник Спілки письменників України, секретар Спілки письменників СРСР, перший лауреат премії ім.Т.Шевченка, голова Українського республіканського комітету захисту миру, член Всесвітньої Ради Миру, академік Академії наук України, депутат Верховної Ради СРСР та Української РСР.
Помер Олесь Гончар 14 липня 1995 року.

Найвідоміші твори: "Прапороносці", "Людина і зброя", "Собор", "Тронка".

Цього року на ЗНО винесено новелу "За мить щастя".
На ЗНО-2017 виноситься новела "Залізний острів" із роману "Тронка". 

"За мить щастя" (1964)

Перша назва: "Все перемагає любов".

Жанр: новела.

Літературний рід: епос.

Тема: зображення кохання з першого погляду й страшної розплати за мить щастя.

Ідея: оспівування краси й сили почуття кохання.

Головні герої: артилерист Сашко Діденко, мадярка Лора (Лариса), її чоловік.

Сюжет твору: На жнив’яному полі зустрілися Сашко Діденко й мадярка Лариса, їх охопило неймовірне почуття кохання – молоді люди відда­лися пристрасному бажанню. Несподівано з’явився розлючений, із гострим серпом у руці чоловік Лариси, хотів накинутися на них, але Сашко зупинив його смертельним пострілом. Діденка посадили на га­уптвахту – він і досі перебуває в полоні щасливої миті, Лариса ж інтуї­тивно передчуває трагічну розв’язку. Військовий трибунал, зважаючи на міжнародний резонанс Діденкової справи, не переймається долею зовсім молодого Сашка й виносить смертний вирок.

У 1987 році знято фільм "Все перемагає любов" за мотивами новели, сценаристом якого був сам Олесь Гончар.

Назви творів та персонажі

Електронний тренажер для підготовки до ЗНО

     Після пробного тестування всі ті, хто реєструвалися, відчули атмосферу ЗНО й по-різному почали діяти далі: хтось зрозумів, що має замалий багаж знань і треба надолужувати, поки ще є час, хтось сказав, що вчитель не дав достатньо матеріалу, а хтось махнув рукою, мовляв, якось здам. 

     Від себе хочу сказати: звинуватити когось - найлегше, а щоб досягти бажаного результату, потрібно наполегливо працювати. 

     Для вдосконалення своїх знань та їх перевірки вам у нагоді стане електронний тренажер для підготовки до ЗНО.

     Бажаю успіху!

Студенти Гарвардського університету переглядають український фільм "Тіні забутих предків"

Фільм "Тіні забутих предків" увійшов у двадцятку найкращих картин світу всіх країн і народів.

Нещодавно Гарвардський університет включив його до списку обов’язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві.

Вікторина "Цитати про письменників"

Художні твори в таблицях-підказках

Натрапила в мережі на підказки до художніх творів. 

Гра "Перший мільйон" з теми "Словосполучення. Речення"

Літературний календар квітня

4 квітня – 75 років від дня народження Леоніда Никифоровича Горлача (Коваленка) (1941), українського письменника, поета, лауреата Шевченківської премії (2013).

·        55 років від дня народження Марини ВіллівниГримич (1961), української письменниці, прозаїка.

5 квітня – 110 років від дня народження Анатолія Івановича Шияна (1906-1992), українського прозаїка, драматурга.

7 квітня – 50 років від дня народження Валентина Миколайовича Тарасова (1966), українського письменника, актора, драматурга, телережисера.

13 квітня – 110 років від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко (1906-1997), української письменниці.

14 квітня – 115 років від дня народження Юрія Олексійовича Мокрієва (1901-1991), українського драматурга, прозаїка.

15 квітня – 80 років від дня народження Олега Федоровича Чорногуза (1936), українського письменника-сатирика, гумориста.

19 квітня – 80 років від дня народження Григорія Григоровича Кімика (1936), українського прозаїка.

·        55 років від дня народження Галини Олександрівни Левицької (1961), української дитячої письменниці.

23 квітня – 105 років від дня народження Олександра Якимовича Гаврилюка (1911-1941), українського письменника, публіциста.

·        55 років від дня народження Андрія Юрійовича Куркова (1961), українського письменника, кінематографіста.

24 квітня – 115 років від дня народження Сави Захаровича Божка (1901-—1947), українського письменника, публіциста.

25 квітня – 110 років від дня народження Василя Яковича Баска (1906-1940), української поета.

28 квітня – 95 років від дня народження Миколи Титовича Берилова (1921-1966), української поета.

·        75 років від дня народження Ірини Володимирівни Жиленко (1941-2013), української поетеси, лауреата Шевченківської премії (1996).

30 квітня – 60 років від дня народження Павла Миколайовича Гірника (1956), українського поета, лауреата Шевченківської премії (2009).

Розділи творів

Т.Шевченко "Гайдамаки": "Інтродукція", "Галайда",  "Конфедерати", "Титар", "Свято в Чигирині", "Треті півні", "Червоний бенкет", "Гупалівщина", "Бенкет у Лисянці", "Лебедин", "Гонта в Умані", "Епілог".

Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?": (Перша частина): "Польова царівна", "Двужон", "Дитячі літа", "Жив-жив!", "Тайна-невтайна", " Дознався", "Хазяїн". (Друга частина): "Січовик", "Піски в неволі", "Пани Польські", "Махамед", "У москалях", "Максим – старшим". (Частина третя): "Нема землі", "З легкої руки", "Товариство", " Сповідь і покута", " Перший ступінь", "Слизька дорога", "На волі", "Сон у руку", "Наука не йде до бука". (Частина четверта): "Невзначай свої", "Розбишацька дочка", "На своїм добрі", "Новий вік", "Старе – та поновлене", "Лихо не мовчить", "Так оце та правда!".

Ліна Костенко "Маруся Чурай": "Якби знайшлась неопалима книга", "Полтавський полк виходить на зорі", "Сповідь", "Гінець до гетьмана", "Страта", "Проща", "Дідова балка", "Облога Полтави", "Весна, і смерть, і світле воскресіння".

Іван Багряний "Тигролови": (Частина перша): "Дракон", "Світ на колесах", "Навзаводи зі смертю", "Родина тигроловів", "П’ятнування", "В пралісах Сіхоте-Аліню". (Частина друга): "Memento mori", "Осінь у тайзі", "Зима", "Рейд на Хабаровськ", "На кішку", "Навзаводи зі щастям".

Фонетика. Орфоепія. Тест

Література ХХ століття. Тест

Методичний лікбез "Блогосфера як нове освітнє середовище. Готуємося до ЗНО. Банк тестових завдань"

     16 березня 2016 року в Сп.Ш № 15 м.Рівного проведено методичний лікбез для вчителів-словесників міста "Блогосфера як нове освітнє середовище. Готуємося до ЗНО. Банк тестових завдань". 

Програмка лікбезу

Відео 

Відеоурок "Створення тест-форм"

Відеоурок "Перевірка тестів за допомогою додатка Flubaroo"

P.S. На прохання учасників лікбезу готую серію навчальних відеороликів. Слідкуйте за оновленнями.

Тест з теми "Морфологія"

Тарас Шевченко. "Сон" ("У всякого своя доля")

Історія написання: знаючи життя Петербурга зсередини й водночас прекрасно знаючи життя свого народу, Шевченко, як глибокий аналітик, розуміє справжній стан речей у царській Росії й водночас спотворені уявлення мас про цей стан справ.
Рік створення: 8 липня 1844 р.
Напрям: реалізм.
Рід: ліро-епос.
Жанр: сатирична поема, поема-інвектива.
Провідний мотив: засудження справжньої суті російського імперського режиму.
Головні ідеї: засудження кріпосництва та самодержавства в Росії; викриття аморальності паразитизму та вірнопідданства, заклик до людської гідності, пробудження національної свідомості.
Тема: російський тоталітарний імперський режим; життя народу в умовах самодержавної Росії; доля України та її дітей.
Ідея: викриття диявольської сутності світу царської Росії, де все людське, моральне, духовне спотворене до своєї протилежності; засудження історичного безпам’ятства й запроданства українців.
Епіграф: «Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его».
Композиція: поема орієнтовно розмежовується на такі частини:
- пролог;
- покріпачена Україна;
- сибірські нетрі;
- самодержавний Петербург;
- прийом у царських палатах;
- видіння над Невою;
- вранішня столиця;
- другий прийом у палатах.
Сюжет:
Експозиція: пролог, в якому Шевченко роздумує над тим, що у кожної людини своя доля; зображення соціальних й моральних гріхів, які процвітають в країні.
Зав’язка: п’яний ліричний герой лаштується до сну і врешті-решт летить до неба.
Розвиток подій: зображуються картини життя у часи, коли простий люд був покріпачений самодержавством.
Кульмінація: сатирично висміюються кати і грабіжники народу.
Розв’язка: «Не здивуйте, / Брати любі, милі, / Що не своє розказав вам, / А те, що приснилось».
Образи: людей: ліричний герой – людина, розум якої спочатку затуманений штучними уявленнями про світ навколо (які є продуктом царсько-імперської пропаганди й некритичного ставлення до дійсності), а потім (у сні) починає прозрівати й усвідомлювати страшну правду про царську дійсність; цар – у хибних уявленнях він є великий, страшний, ведмідь; в уявленні людини, яка прозріла, він без владних атрибутів (війська, бюрократів, підлабузників) – маленьке нікчемне кошеня; цариця – у хибних уявленнях є красунею, матір’ю народу, а насправді – кульгава «чапля»; генерали, канцеляристи – слуги, що тримають царат; «землячки»- українці, що втратили національну ідентичність і совість, готові продати батька-матір; дівчата-покритки (в Україні); дівчата-повії (у Петербурзі); Катерина II, Петро І – російські імператори, губителі України; міфологічних істот: сова – мудра нічна птаха, проводир у потойбіччя, бачить, як і поет, коли «всі сплять»; природи: красива природа України, Сибіру (якщо дивитися з висоти).

І. Франко: «Сон» — це, безперечно, перший в Росії сміливий і прямий удар на гниль і неправду кріпацтва».

Хрестоматія з української літератури

Шукала в Інтернеті хрестоматію з української літератури для підготовки до ЗНО. Знайшла за 2012 рік і тільки онлайн. У хрестоматії вміщено твори, що необхідно прочитати. Користуйтесь :)

Літературний календар березня

1 березня – 115 років від дня народження Павла Андрійовича Байдебури (1901-1985), українського письменника, журналіста.

·          60 років від дня народження Миколи Михайловича Тимчака (1956), українського поета, художника, скульптора

2 березня – 120 років від дня народження Юхима Ґедзя(Олексія Васильовича Савицького) (1896-1937), українського прозаїка.

3 березня – Всесвітній день письменника.

·        205 років від дня народження Антіна Любича Могильницького (1811-1873), українського поета, громадського діяча.

·        85 років від дня народженняЛеоніда Михайловича Тендюка(1931-2012), українського поета, прозаїка.

6 березня – 85 років від дня народження Олександра Івановича Білаша (1931-2003), українського композитора, лауреата Шевченківської премії (1975).

9 березня – Народився Тарас Григорович Шевченко(1814-1861), український поет, художник, мислитель.

10 березня – 155 років з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета із світовим іменем, художника, мислителя.

·        85 років від дня народження Миколи Купріяновича Герасименка (1931-2009), українського прозаїка-гумориста.

13 березня – 75 років від дня народження Григорія Максимовича Штоня (1941), українського літературознавця, кінодраматурга, письменника, поета, сценариста, художника.

17 березня – 100 років від дня народження Віктора Арнольдовича Берешадського (1916-1972), українського поета.

18 березня – 120 років від дня народження Надії Віталіївни Суровцевої (1896-1985), української письменниці.

·        105 років від дня народження Любомира Дмитровича Дмитерка (1911–1985), українського письменника.

19 березня – 85 років від дня народження Емми Андрієвської (1931), української поетеси і письменниці (Німеччина).

21 березня – 180 років від дня народження Василя Степановича Гнилосирова (1836-1900), українського письменника, журналіста, педагога.

22  березня – 80 років від дня народження Михайла Григоровича Осадчого (1936-1994), українського поета, прозаїка, правозахисника, журналіста.

23 березня – 140 років від дня народження Григорія Андрійовича Ільїнського (1876-1937), українського мовознавця, історика, археолога, етнографа, педагога.

26 березня – 110 років від дня народження Казиміри Іванівни Полякової (1906-2001), української письменниці.

27 березня – 90 років від дня народження Надії Юхимівни Приходько (1926-1980), української поетеси.

28 березня – 125 років від дня народження Олекси Андрійовича Слісаренка (1891-1937), українського поета, прозаїка.

29 березня – 135 років від дня народження Марійки Підгірянки (Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської) (1881-1963), української поетеси.

30 березня – 95 років від дня народження Олексія Івановича Дея (1921-1986), українського літературознавця, книгознавця.