Це цікаво!

Наша мова – першооснова

Цікаве про українську мову свого часу писав філолог Михайло Красуський. Згідно з його науковою працею «Давність української мови» (1880 рік), наша мова – першооснова багатьох мов Європи та Індії. Ці дослідження привели до висновку, що українська мова старша, аніж латинська, грецька чи старослов’янська.

Найуживаніші слова

Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він». Останні місця в таблиці частотності займають слова «мутація», «баклажка», «радист», «білочка».

Переклад "Заповіту" Т.Шевченка

Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка:  147 мовами народів світу.

Найстаріша українська пісня

Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

Перший український словник

Перший український словник, «Лексис з тлумаченням слов'янських слів на просту мову», складений після 1581 р. невідомим автором, лишився в рукописі. Він містив 896 слів. Автор підшив його до «Острозької Біблії», яка вийшла 1581 p., і в такому вигляді словник дійшов до нашого часу.

Слово з найбільшою кількістю синонімів

Найбільшу кількість синонімів має слово "бити". Згідно з "Коротким словником синонімів української мови" їх нараховується 45.

Чудернацькі паліндроми

Декілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи фраза, які можливо читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не змінюються). В українській мові є лише два семибуквених паліндроми: "ротатор" і "тартрат". А до найдовших паліндромів належать  фрази "Я несу гусеня" та "Аргентина манить негра". В останньому випадку не враховується буква "ь". Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання композицій — справа непроста.

Найдовша абревіатура

Найдовша абревіатура в українській мові - ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев'ять літер.

Найдовші слова 

 · Найдовше слово в українській мові. 31 літеру містить слово  «рентгеноелектрокардіографічного».
  ·  Назва одного з пестицидів - "дихлордифенілтрихлорметилметан". У ній  міститься тридцять літер.

Найуживаніша літера українського алфавіту

Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

Визнання української мови

·  Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є  Іван Котляревський. 

· У 1928 році відбувся Міжнародний конкурс мов, де українська мова посіла третє місце із чотирьох переможних, поступившись французькій та італійській. Четверте місце посіла перська мова.

· У 1934 році на лінгвістичному конгресі в Парижі українську мову знову було визнано третьою після французької та перської. Через кілька років на такому ж форумі, що відбувся у Швейцарії, українську за милозвучністю було визнано другою після італійської.

Скорботний календар долі української мови

XVII століття

·                   1627 — наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького.

·                    1696 — ухвала польського сейму про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.

XVIII століття

·                    1720 — указ царя Московії Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.

·                    1729 — наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.

·                    1763 — указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.

·                    1769 — заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.

·                    1775 — зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

·                    1789 — розпорядження Едукаційної комісії польського сейму про закриття всіх українських шкіл.

XIX століття

·                    1817 — запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.

·                    1832 — реорганізація освіти на Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.

·                    1847 — розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.

·                    1859 — міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку латинською.

·                    1863 — Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: «ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може».

·                    1869 — запровадження польської мови в якості офіційної мови освіти й адміністрації Східної Галичини.

·                    1876 — Емський указ Олександра ІІ про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень. 

·                    1881 — заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.

·                    1884 — заборона Олександром III українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.

·                    1888 — указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.

·                    1892 — заборона перекладати книжки з російської мови на українську.

·                    1895 — заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.

XX століття

·                    1908 — чотирма роками після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.

·                    1911 — постанова VII дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах Росії.

·                    1914 — заборона відзначати 100-літній ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.

·                    1924 — закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.

·                    1933 — скасування в Румунії міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.

·                    1934 — спеціальне розпорядження міністерства виховання Румунії про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу»всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.

·                    1938 — постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.

·                    1947 — операція "Вісла" розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхньої полонізації.

·                    1960—1980 — масове закриття українських шкіл у Польщі та Румунії.

·                    1972 — заборона партійними органами відзначати ювілей музею І.Котляревського в Полтаві.

·                    1973 — заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».

·                    1984 — початок в УРСР виплат підвищеної на 15% зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.

·                    1984 — наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.

·                    1989 — постанова ЦК КПРС про «законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної».

·                    1990 — прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної.